Сьогодні нам на рахунок зайшли 100 тис грн – безвідсотковий кредит від Одеської міської ради. Всупереч стереотипам (зізнаюся, і моїм зокрема) бізнес може очікувати від держави не тільки хабарів і вимагання, а й реальної підтримки.
Сума, яку ми отримали – невелика. І тим не менше:
Тому я вирішив поділитися досвідом і написати невеликий пост про те, що ми зробили для того, щоб отримати це фінансування, і дати кілька порад тим, хто хотів би дружити з державою в майбутньому.
Ми – “ХО”, одна з найбільших туристичних компаній в Одесі. Загалом у нас працює 11 осіб. Компанія заснована 2008 року і сьогодні відправляє на відпочинок кілька тисяч туристів щорічно.
Крім традиційної турагентської діяльності ми активно розвиваємо онлайн-продаж путівок: так, на сайті xo.ua ви можете знайти суперпошук гарячих турів відразу за всіма туроператорами України (єдиний у своєму роді). Крім того, у 2015 році ми запустили перше у світі Viber-турагентсво pockettour.com.ua.
Ми посідаємо провідні місця з продажу практично всіх провідних національних туроператорів і є засновниками Асоціації провідних турагентів Одеси.
Ми отримали безвідсотковий кредит, точніше поворотну фінансову допомогу на 100 тис грн строком на один рік.
Повертати цей кредит потрібно рівними частинами кожен квартал протягом року. Тобто через 3 місяці після отримання – 25 тис грн, ще через квартал – 25 тис грн і так далі.
Я натрапив у фейсбуці на репост про якусь програму, яку реалізовував Департамент економічного розвитку. Мене це зацікавило і я зв’язався з ними. На той момент програма вже закінчилася, але мені запропонували іншу і скинули посилання на сайт міськради.
За умовами цієї програми міськрада бралася надати фінансову допомогу підприємцям на суму до 250 тис грн за умови паритетного фінансування заявленого проєкту. Це виглядало цікавим, і я вирішив узяти участь – попросити 200 тис грн на 2,5 року.
Перше, що ми зробили – заповнили заявку і підготували нехитрі документи. Ось повний список:
Довідку з податкової ми отримали без проблем. Потрібно було під’їхати туди двічі: подати заяву і, власне, забрати довідку. На це пішов тиждень.
Ось тут ви можете знайти бізнес-план, який ми підготували.
Протягом усього періоду ми кілька разів спілкувалися з Департаментом економічного розвитку. Здебільшого вони просили нас внести косметичні правки в заявку, на кшталт шрифтів чи помилок. Приблизно через 3 тижні відбулося засідання комісії. Ось її склад. Незважаючи на те, що я знаю деяких членів комісії, я нікого не просив будь-яким чином сприяти.
Згодом стало відомо, що учасників конкурсу було всього двоє: ми і ще одна компанія. І комісія вирішила розділити фонд на двох – 100 тис грн нам і 150 тис грн іншій компанії. Також комісія ухвалила рішення виділити ці гроші не на два з половиною роки, як ми просили, а тільки на рік.
Після того, як рішення було ухвалено, у нас відбулася зустріч з директором Департаменту, на якій мене запитали, чи згоден я на отримання грошей на таких умовах (100 тис. на рік замість 200 тис. на 2,5 роки). Після моєї ствердної відповіді, ми почали підготовку до отримання грошей.
Для цього необхідно було зробити таке:
Обидва договори підготував сам департамент, причому другий із них (ми обрали договір поруки, а не банківську гарантію, бо це швидше) необхідно було завірити нотаріально. Чесно кажучи, я вважаю, це (нотаріальне завірення) дивним, оскільки жодних правових наслідків воно не несе і вже точно ніяк не збільшить ймовірність повернення кредиту, однак правила є правила. Вартість послуг нотаріуса склала близько 3000 грн і її платили ми.
Приблизно через тиждень після виконання всіх процедур ми отримали гроші.
Допомогу від держави можна отримати навіть у нашій країні, причому для цього не потрібні великі зв’язки або влада. Приємним виявилося спілкування зі співробітниками Департаменту економічного розвитку, які всіляко допомагали і, було видно, хотіли, щоб усе пройшло вдало, за що їм велике спасибі.
Загалом ми витратили не таку велику кількість часу, як можна було б припускати. Я думаю, що не більше 15-20 годин на підготовку всіх документів, включно з поїздкою в податкову.
Звісно, на 100 тис грн не побудуєш транснаціональної корпорації, але ми й не ставили собі такої мети. Швидше ідея нашої участі в цій програмі – зрозуміти, чи може бути конструктивною взаємодія з державою для невеликого бізнесу. Судячи з усього, відповідь – так, може.
Якщо наступного року міськрада ухвалить рішення продовжити фінансування бізнесу і збільшить суму, наша компанія братиме участь.
