Абсолютно точно робота в туризмі громадською думкою зараховується до най-най жаданіших. І справді: знай собі, подорожуй, у перервах між вояжами сиди в затишному офісі й неспішно веди розмови про всякі там Мальдіви з Доміініканами. Ну насправді все майже так і є. Майже.
Нижче я розповім про головні стереотипи щодо роботи в туризмі.
Реальність. Найкращий друг менеджера з туризму – ноутбук. Другий – гугл. Більшу частину часу вони перебувають разом, у цій веселій компанії, в екзотичному офісі неподалік від дому. 90% робочого часу турагент проводить в інтернеті або спілкуючись із туристами та партнерами. На жаль, не з Домінікани.
Подорожують працівники туризму не більше і не менше, ніж прості смертні. До звичайних подорожей додаються хіба що рекламні тури один-два рази на рік. Разом дві-три-чотири подорожі на рік. Багато наших клієнтів, скромні податкові інспектори, наприклад, відпочивають частіше.
Реальність. Претенденти на посаду менеджера з туризму, які не мають досвіду, часто говорять про так звану “швидку здатність до навчання”. Свого часу ми перестали реагувати на таку перевагу претендента.
Річ у тім, що робота турагента складна. Точно не простіша за роботу, скажімо, юриста чи завбазою. Для того, щоб туристи залишалися задоволеними, необхідний професіоналізм. Він полягає у володінні величезним обсягом інформації, часто дуже детальної, високими навичками спілкування з людьми, красивим мовленням і багатим особистим досвідом. Дуже важливо вміти приймати швидкі рішення і не тупити, коли цього робити не можна. Деякі з цих якостей насправді майже вроджені.
Реальність. Ті, хто думають, що туризм – це легка прогулянка, помиляються. Ось кілька фактів:
Насправді в туризмі зможуть працювати тільки ті, хто отримують задоволення від стану постійного стресу і безперервної запари. Любителям тихої гавані краще шукати іншу роботу.
Реальність. На практиці багато хто виявляється не готовим до цієї самої “роботи з людьми”. У якийсь момент її може стати занадто багато.
У нас усе зав’язано на людях. “Все” означає “взагалі все”. Людині, не готовій приймати і розуміти інших людей (як туристів, так і колег) буде складно. Людині, яка не має таких поглядів, майже неможливо зрозуміти, чому на неї кричить турист через ліжка, які виявилися на 10 см коротшими за очікувані, або відсутність сиру Камамбер на сніданку в готелі.
Реальність. Це правда, я знаю менеджера з туризму, який їздить на Лексусі. Одного.
Загалом менеджери з туризму заробляють плюс-мінус стільки ж, скільки співробітники інших сфер. Це справедливо і щодо власників агентств, і щодо їхніх керівників. Золотою лихоманкою не пахне. Є важка праця, яка приносить результати, якщо її зроблено добре.