Індивідуальний тур, або як здійснюються мрії

Ми в ХО переконані, що кожен Індивідуальний тур – це здійснення чиєїсь мрії!.

Оскільки ми досвідчені й хороші (  🙂 ) менеджери з туризму, ми вже давно помітили, як важливо вміти уважно вислухати своїх туристів. І не просто слухати, а почути!

Від цього залежить щастя клієнта, адже у багатьох із нас є мрії, історія появи яких може бути дуже різною. Деякі мрії з’явилися ще в дитинстві, деякі вже у свідомому віці. В даному випадку, я звичайно маю на увазі мрії, пов’язані з подорожжю.

(Біля підніжжя гори Монжуїк, Іспанія)

Головна відмінність індивідуального туру від пакетного – це його унікальність! Цей тур унікальний, так само як ви! Такі маршрути ніколи не повторюються, оскільки створюються спеціального для вас!

Для прикладу розповім про те, як ми “збирали” тур для нашого постійного клієнта Євгена та його великої родини.
.

Уся сім’я нашого туриста дуже любить гірськолижний відпочинок, у кожного члена сім’ї, включно з маленьким сином, є свій комплект лиж, з яким вони вже спробували багато гірськолижних спусків.

Восени 2014 року Євген знову звернувся до нас. Цього разу поїздка планувалася в Австрію на Новий Рік. Як з’ясувалося, ще з 2008 року наш турист мріяв побувати в певному готелі Х на австрійському курорті. Я вивчила пропозиції всіх туроператорів, які спеціалізуються на Австрії, розіслала запити, але ніхто не зміг запропонувати тур до готелю Х. Уже маючи досвід роботи з Євгеном, я зрозуміла, що клієнт буде абсолютно щасливий, тільки якщо ми забронюємо саме цей готель. Крім того, знаючи моїх клієнтів, я розуміла, що туристи захочуть летіти з Одеси, а не з Києва, як пропонували всі наші українські туроператори. Вихід був тільки один – індивідуальний тур!

У цьому конкретному випадку, ми безпосередньо зв’язалися з готелем Х. З’ясувалося, що на Новий Рік вільних номерів не було, але були номери на заїзд 3 січня. Тому було прийнято рішення придумати комбінований індивідуальний тур і зустріти Новий Рік у Відні або Мюнхені!

Вивчивши і підрахувавши всі варіанти перельотів з Одеси, ми придумали ось такий тур!

1. Переліт з Одеси до Мюнхена з пересадкою в Києві (прямого рейсу взимку не було). Авіаквитки – це єдина стаття витрат, за якою була потрібна повна оплата на момент бронювання. Наша комісія – 200 грн за 1 квиток туди й назад.
2. Бронювання через он-лайн 9-ти місного автомобіля. Оплата за фактом отримання ключів автомобіля в аеропорту Мюнхена. За фактом повернення авто, Компанія-прокатник виплачує нам комісію. Для туристів ця послуга безкоштовна.
3. Розміщення в готелі в Мюнхені. Ми порівняли всі цінові пропозиції на готель Y і з’ясували, що найкраща ціна пропонувалася сайтом booking.com за повної оплати і без можливості скасування бронювання. Турист прийняв рішення скористатися цією пропозицією, і ми забронювали для нього готель Y. В даному випадку, ми оплатили за готель карткою туриста, а booking.com повернув нам нашу частину комісії, так як це передбачено нашим договором. У підсумку, турист нічого не переплатив, а отримав при цьому інформаційну підтримку з нашого боку і підтримав українську економіку 🙂 Навіщо віддавати всю комісію “букінгу” коли є ми? 🙂 Після бронювання у Євгена виникали деякі питання, пов’язані з проживанням у Мюнхені, і ми взяли на себе все листування з готелем.
4. (!) Здійснення давньої мрії нашого туриста! Переїзд до Австрії та розміщення в готелі Х! 🙂 Даний готель ми забронювали напряму без посередників, своєю карткою турист зробив передоплату  в готель, яка становила близько 15% від загальної вартості проживання. Решту суми за проживання було сплачено вже під час поселення. Наша послуга була безкоштовною.
5. Повернення до Мюнхена. Розміщення в готелі Z поблизу аеропорту. Цей готель пропонувала інша система бронювання, з якою у нас теж є контракт. Оплата за проживання здійснювалася вже під час поселення. Для туристів наша послуга бронювання була безкоштовною.

Ось так здійснилася мрія нашого туриста. 🙂

З мого особистого досвіду подорожей наведу ще один приклад, як здійснюються мрії.

3 роки тому я і мій друг придумали свій тур “Італія + Іспанія”. Точніше, головною метою був Рим і Барселона, і околиці цих прекрасних міст.

(Озеро Браччано, 34 км від Рима, Італія)

У Римі у нас було заброньовано 6 ночей, і вже перебуваючи там, ми все-таки вирішили махнути до Венеції, оскільки з’ясували для себе, що Рим не такий великий. Музеїв там, звісно, багато, але відверто кажучи, нас обох більше захоплювала архітектура, тому Музеїв Ватикану нам цілком вистачило.

Ми вирішили орендувати авто.

Дорога до Венеції була довгою, а тому нелегкою, але захопливою! Зовсім несподівано для себе, я згадала як у підлітковому віці грала в гонки Need for Speed! Один із маршрутів у цій грі проходив дорогами Нормандії, і вже в Італії я згадала про свою мрію покататися на авто півднем Європи! Це було непередаване відчуття! Як у перегонах, ми проїжджали через безліч тунелів і милувалися горбистими пейзажами.

Дорогою ми весь час захоплювалися колоритними італійськими селами, де багатоквартирні будинки на тісних маленьких вуличках змінювалися багатими заміськими маєтками. Високі старовинні мости також радували око!

Не менш приємні поїздки на нас чекали в Іспанії в околицях Барселони, де я ще раз згадала свою мрію, що засіла у свідомості після Need for Speed. Чим далі ми їхали від Барселони в бік Франції, тим більше асоціацій із Нормандією стало виникати 🙂 Так я повністю усвідомила, що моя мрія стала реальністю!

Хочу ще сказати, що багато годин я провела в інтернеті, щоб скласти план обов’язкових для відвідування місць. Я читала різні блоги і виписувала адреси тих об’єктів, які хотіла б побачити. Зараз, я готова поділитися всією цією інформацією з моїми туристами і дати мої рекомендації, виходячи з їхніх особистих побажань. Наприклад, я завжди попереджаю про нереальні черги у Ватикані. Я страшенно не люблю відчуття себе в натовпі, тому у Ватикані мені не сподобалося. Ось у такій “річці” ми пливли до Сікстинської Капели, щоб побачити розписи Мікеланджело. Це музей Ватикану.

Відверто кажучи, естетичного задоволення я не отримала. Піднімаючи голову до стель Капели, я ледве трималася на ногах, тому що бурхливі потоки людської “річки” не зупинялися ні на хвилину! На вулиці, прилеглій до Ватикану, шикується багатогодинна черга охочих потрапити до музею… Ми заощадили час завдяки заздалегідь купленому квитку в Музеї Ватикану, але всередині музею від натовпу нікуди діватися…

У підсумку, єдине моє враження від відвідування музею – це усвідомлення того, що Ватикан непогано збагатився, зокрема й на мої 25 євро. Напевно, не всі зі мною погодяться, це справа інтересів. Справжнім поціновувачам живопису я не розповідатиму про своє розчарування, а просто порекомендую забронювати квиток заздалегідь.

Поціновувачам старовини я пораджу відвідати Колізей і Римський Форум. Але особисто я на той момент вже вдосталь надивилася і “намацалася” старожитностей Греції, тому обмежилася прогулянкою тільки із зовнішнього боку Колізею, а Римський Форум чудово видно з вулиці 🙂

Як на мене, так краще ці 15 євро просидіти в ресторанчику на одній із затишних вуличок Рима, вже вибачте, якщо щось не так 🙂

Поціновувачам шедеврів архітектури я порекомендую не витрачати час на музеї, а нескінченно гуляти вуличками Рима, оскільки сам Рим – це і є музей просто неба! Зараз, через 3 роки, мені знову захотілося побродити цим прекрасним і унікальним містом!