Гордістю тисяч островів Греції та мереживних берегів її материкової частини, безсумнівно, насамперед, є, в буквальному сенсі слова, незліченні пляжі країни, відомі чистотою кришталевих вод і надзвичайною різноманітністю, які відкривають своїм відвідувачам, крім природної краси, свою унікальну історію.
Цей пляж по праву вважається “головним героєм” острова Закінфос, будучи одним із найпопулярніших пляжів не тільки самого острова, а й усієї Європи. Особливість історії цього місця полягає в тому, що пляж, як створіння самої природи, асоціюється з морською аварією, що сталася тут 1982 року – серед високих скель, обточених бірюзовими водами Іонічного моря, на білосніжному піску спочиває іржавий корпус торговельного судна “Панайотіс”: корабель, що віз на своєму борту контрабандний вантаж, був виявлений береговою охороною; тікаючи від погоні, у вкрай несприятливих погодних умовах, судно викинули на берег, що носить тоді ім’я Святого Георгія.
Пляж “Корабельна аварія” не доступний із суходолу – сюди можна потрапити тільки морем. Не випадково він є полюсом тяжіння для тисячі туристів – як місцевих, так і закордонних: денні круїзи, з відправною точкою з міста Закінфос, Алікес або з бухти Лагана, передбачають обов’язкову зупинку тут, щоб скупатися в найчистіших водах та зняти світлини на пам’ять.
Як дістатися?
Якщо ж комусь раптом захочеться помилуватися незайманою красою пляжу з висоти, тоді потрібно буде дістатися машиною до села Анафонітрія, розташованого за 30 кілометрів на північний захід від столиці острова. Недалеко від монастиря Святого Георгія Гремнон (Урвищ) залізний виступ, що буквально висить у повітрі, відкриває перед очима картину, яка по-справжньому захоплює дух!
Матала розташована в межах рівнини Мессара і гір Астерусія – за 70 кілометрів на південний захід від міста Іракліон на острові Крит. Це невелике рибальське село з однойменним пляжем є найпопулярнішим місцем на острові.
Дивовижний золотистий пісок пляжу, протяжність якого становить 300 метрів, прикрашає низка печер, висічених у м’якому білому вапняку, до багатьох з яких можна дістатися тільки з боку моря. Є навіть підводні печери.
Згідно з археологічними знахідками, печери вперше були заселені ще в доісторичний період; у римську та християнську епоху вони служили місцем поховання. Ба більше, з однієї скелі визирає стара церква Панагії (Пресвятої Богородиці), яку використовували за часів гонінь на християн як катакомбу, для укриття.
У Мінойську епоху Матала служила портом Фестоса, а в римську – Гортіни.
Матала стала всесвітньо відомою в 60-70-ті роки минулого століття, коли в печерах стали оселятися хіпі, які стікалися в ці місця з усіх кінців світу, щоб висловити своє “я” і творити. Серед видатних особистостей, які відвідали ці місця, були Joni Mitchell, який навіть написав пісню про Матала – “Carrey”, а також Bob Dylan, Janis Joplin, Joan Baez, Cat Stevens та інші.
В останні десятиліття цей регіон значно розвинувся, з будівництвом сучасних готелів і наданням великого вибору у сфері харчування та розваг. Сам пляж, удостоєний Блакитним прапором, прекрасно обладнаний туристичними та спортивними спорудами.
Більша частина пляжу ховається під тінистими деревами, для хвилин відпочинку в прохолоді зелені – після довгого перебування в морі.
На північному заході від історичного Пілоса, в окрузі Мессенії, недалеко від Ялова, розташована затока Войдокілья, з її фантастичним пляжем.
Треба сказати, саме слово “войдокілья” перекладається з грецької мови як “буйволине вим’я”, оскільки обриси пляжу нагадують круглу форму великого вимені, немов накресленого циркулем, із вузьким проходом, огородженим двома величезними скелями, що начебто затискає у своїх лещатах морський простір під час зустрічі із золотими обіймами піщаних дюн.
Затока і пляж Войдокілья оголошені археологічними об’єктами і місцем виняткової природної краси.У цьому регіоні під час археологічних розкопок було виявлено значущі пам’ятки історії, що охоплюють величезний хронологічний діапазон. На північній стороні знаходяться руїни купольної могили мікенського періоду; на півдні – останки середньовічної фортеці, побудованої в 13-му столітті франками, відомої в наші дні як Палеокастро (“стара фортеця”), звідки відкривається фантастичний вид на пляж і Іонічне море.
На краю урвища – під Палеокастро – розташована “міфічна” печера Нестора, в якій було знайдено сліди стоянки доби неоліту, датованої 4 тисячоліттям до нашої ери.
Франгокастело (CastelFranco), або Замок франків, був побудований у 1371-1374 роках венеціанцями на краю рівнини Лівійського моря. Ця невелика фортеця, оперезана недоступними горами Сфакія, сповнена легенд, загадок і видінь.
Замок був побудований для захисту від піратів і для контролю за непокірними жителями Сфакії.Фатальним днем для Франгокастело став день 18 травня 1828 року, коли на поневолений турками Крит прибув борець з Епіру – Хадзі Міхаліс Дальяніс, щоб допомогти повстанню критян проти турків.
100 вершників і 600 воїнів билися з 8.000 турецькими загарбниками, очолюваними командувачем Криту Мустафою-паша. Битва перед фортецею перетворилася на справжню бійню – земля обагрилася кров’ю героїчно загиблих 335 захисників Криту разом з їхнім командиром.
Саме з тих часів золоті піски берега, які сьогодні приносять стільки радості своїм відвідувачам, стали притулком загиблих воїнів – Дросулітів – “тіней вранішньої зорі”, які на світанку розсіюються з ранковою росою.
Кажуть, що щороку, в кінці травня – на початку червня рано вранці в цьому місці з’являється ціла процесія примарних тіней: вбрані в чорне озброєні піші й кінні воїни рухаються уздовж берега – від монастиря Агіоса Хараламбоса до Франгокастело.
Що це: нешкідливі привиди чи просто відображення сонця, міф чи реальність? Вчені поки що не змогли пояснити це явище. Ба більше, багато місцевих жителів і відвідувачів стверджують, що були очевидцями цього незрозумілого явища…
Пляжі Греції не тільки зачаровують своєю природною красою, але й дозволяють зануритися в багатовікову історію країни, поєднуючи відпочинок з культурним збагаченням.
