Сан Марино – маленька держава, з усіх боків оточена італійськими землями: так звана “держава в державі”, яка цікава для відвідування.
Яна Сипливець
В Сан-Марино є свій глава країни, свій адміністративний поділ і навіть є валюта євро, що випускається державою. До речі, італійці, побачивши євро Сан-Марино, дуже дивуються і радіють, як діти, які побачили невідомого звірка.
Сан-Марино розмірами трохи перевищує Ватикан і Монако. Не дивлячись на це, в ньому є навіть своя армія і футбольна команда. Хоча, гуляючи цим містом, насилу уявляєш собі, де набралося стільки людей для таких серйозних заходів. Стати громадянином Сан-Марино досить складно: у ньому потрібно народитися або прожити в ньому не менше 15 років у законному шлюбі з громадянином Сан-Марино.
Розташовується ця міні-держава за 25 км від Ріміні – пляжної Мекки Італії. Таким чином, побувати тут можна, приїхавши на незабутній пляжний відпочинок на італійську Рив’єру.
Сан Марино заворожує того, хто приїхав з перших секунд перебування там. Ви поринаєте в неймовірну казку, де присутні добрі люди, чарівний замок на горі, романтика нічного міста і незабутні пригоди в денний час.
Місто стоїть на горі Титано (Monte Titano італійською) і часто повністю обволікається хмарами, через що здається, що місто накрив туман. Така особливість лише додає додаткової загадковості цьому старовинному місцю.
Кожному слід побувати в трьох середньовічних фортецях: Гуаїта, Честа і Монтале. Вони розташовані на вершині гори Тітано і чудово вписуються в природу. До першої вежі – Гуаїта, дістатися легко, друга вежа – Честа – більш важкодоступна для любителів огляду визначних пам’яток, третя закрита для перегляду. Незважаючи на це, саме ці фортеці є гордістю і цінністю Сан-Марино. Їхнє зображення карбується на місцевих монетах євро.
Може, сама вона, як і вся держава, не є великою, при цьому той краєвид, що відкривається звідти, ви не зможете забути!
Базиліку занесли до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО? Ця будівля вражає своєю лаконічною красою.
Головна порада, яку можна дати – побувайте в цьому місті вночі. Саме вночі, коли зникають натовпи туристів, зачиняються крамниці й таверни, порожніють вулиці й засинають люди, місто відкривається з нового боку. Фортеці стають схожі на ті самі замки, казки про які нам розповідали в дитинстві і про які тепер розповідаємо ми. Вулички освітлюються лише світлом місяця і рідкісними ліхтарями, фонтани починають світитися різними кольорами, а в затишних романтичних куточках ховаються закохані.
А який відкривається вид на всю Італію! Подібне видовище неможливо описати словами, його треба просто побачити.
Гуляючи стародавніми вуличками, вимощеними мармуром, дивуєшся, що тут живуть люди. Здається, що потрапив на зйомки фільму про середньовіччя, і раптом бачиш стоїть сушарка з білизною, виставлена на старовинну бруківку, або дитячий велосипед.
І, звісно, не можна обійти своєю увагою місцеві ресторанчики, які балують приїжджих різноманітними стравами, найчастіше – італійської кухні.
1. У місті мало місць для руху транспорту, є кілька платних стоянок. За дотриманням правил паркування тут пильно стежать, тому рекомендуємо залишати автомобіль тільки на спеціально відведеному для цього місці. На фотографії нижче можна побачити в’їзд в одну з таких платних парковок, він розташований за зеброю з написом Stop. Сама стоянка – багаторівнева, і розташована всередині гори.
2. Місто має пільги з оподаткування, тому зараз являє собою один великий магазин tax-free, де можна купити товари знаменитих італійських брендів значно дешевше, ніж у самій Італії. Наприклад, вироби зі шкіри: взуття, сумки, гаманці. У місті багато вихідців із країн СНД, які зазивають приїжджих зайти в магазини.
Місцеві жителі виглядають активними, спокійними і дуже задоволеними життям. Тут немає поспіху, і водночас місто – живе, у ньому хочеться побути якомога довше.